Дендрологічний парк "Шепетівський"
Керуючись діючим чинним законодавством України з охорони навколишнього природного середовища та з метою дієвої пропаганди збереження довкілля і формування екологічної компетентності учнівської молоді на території Шепетівського міського центру еколого–натуралістичної творчості учнівської молоді створено дендрологічний парк «Шепетівський», колекція якого нараховує більше ста видів рослин. У 2013 році рішенням сесії Хмельницької обласної ради дендропарк включено до заповідного фонду області.
Дендрологічний парк «Шепетівський» розташовано в межах міста Шепетівки на території Шепетівського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді та охоплює площу 0,9194 га. Дендропарк не є юридичною особою і діє на базі Шепетівського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді. Управління дендропарком здійснює адміністрація закладу.
На території, яка підлягає заповіданню, зростають рослини, занесені до Червоної книги України: цибуля ведмежа (Allium ursinum L.), підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis), білоцвіт весняний (Leucojum vernum L.), скополія карніолійська (Scopolia carniolica Jacq.), а також рослини, що потребують охорони на регіональному рівні в Хмельницькій області та занесені до обласної «Червоної книги»: анемона лісова (Anemone sylvestris), плющ звичайний (Hedera helix), проліска дволиста (Scilla bifolia L.), конвалія травнева (Convallaria majalis), ялівець звичайний (Juniperus communis L.), барвінок малий (Vínca mínor) (.
В дендропарку ростуть малопоширені для регіону рослини: лаванда колоскова (Lavandula spica L.), горіх манчжурський (Júglans mandshúrica), лимонник китайський (Schisándra chinénsis), магонія падуболиста (Mahōnia aquifōlium), дерен білий (Cornus alba), дерен відприсковий (Cornus sanguinea), падуб Мезерва (Ilex meserveae), калина гордовина (Vibúrnum lantána), ялівець китайський (Juniperus chinensis ), ялівець козацький (Juniperus sabina), сосна чорна (Pinus nigra), сосна жовта (Pínus ponderósa), модрина європейська (Lárix decídua).
Крім того, в дендрологічному парку зібрана колекція декоративних рослин: малина духмяна (Rubus odoratus), полин лікувальний (Artemisia abrotanum), катальпа бігнонієвидна (Catalpa bignonioides), кизильник горизонтальний (Cotoneaster horizontalis), кизильник помітний (Cotoneaster conspicuus), жимолость Королькова (Lonicera korolkowii floribunda), півонія деревовидна (Paeonia suffruticosa), калина звичайна „Компактум” (Viburnum opulus Compactum), ялина колюча блакитна (Picea pungens "Misty Blue"), юка нитчаста (Yucca filamentosa), барбарис звичайний (Berberis vulgaris L.), чубушник вінцевий (Philadelphus coronarius), кипарисовик Лавсона (Chamaecyparis lawsoniana "Alumigold"), ялівець горизонтальний „Блакитний ліс” (Juniperus horizontalis "Blue Forest"), горобинник горобинолистий (Sorbaria sorbifolia), керія японська (Kerria japonica), барбарис зелений (Berberis viridis L.), ялина сиза Цукерхут (Picea glauca "Zuckerhut"), скумпія звичайна (Cotinus coggygria Scop.), бруслина крилата (Euonymus alatus).
Унікальною для регіону є колекція верби, яка налічує 9 видів: верба пурпурова (Salix purpurea L.), верба прутовидна (Salix viminalis L.), верба тритичинкова (Salix triandra L.), верба п’ятитичинкова (Salix pentandra), верба жовта (Salix alba L. f. vittelina pendula Rehd.), верба козяча (Salix caprea L.), верба вавилонська (Salix babylonica), верба гостролиста (Sálix acutifólia), верба Матсудана (Salix matsudana)
Відповідно до діючого Положення про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду України в дендрологічному парку встановлено інформаційний щит і інформаційний знак. Для чіткої організації роботи розроблено і затверджено Положення про дендрологічний парк «Шепетівський» місцевого значення.
П А С П О Р Т
екологічної стежки Шепетівського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді
Розташування: м.Шепетівка, територія міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, дендрологічний парк «Шепетівський»
Землекористувач: Шепетівський міський центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді
Наявність постанови органів влади про створення екологічної стежки: -
Значення екологічної стежки: проведення навчальної і просвітницької роботи з питань охорони природи, створення умов для виховання екологічно грамотної поведінки в навколишньому середовищі.
Навчальна екологічна стежка розрахована на такі категорії відвідувачів: педагогів і вихователів, дітей закладів дошкільної освіти, учнів закладів загальної середньої освіти, закладів позашкільної освіти.
Короткий опис маршруту: протяжність стежки – 1 км., тривалість екскурсії – 1,5 год. Маршрут стежки кільцевий. На маршруті передбачено 7 зупинок: «Негній-дерево», «Сад каменів», «Хвойна», «Калинове диво», «Вербиченька», «Сад ароматів», «Цілющі довгожителі».
Стан екологічної стежки: задовільний
Використання екологічної стежки: проведення навчальних і оглядових екскурсій, організація дослідницької роботи, фенологічних спостережень
На стежці забороняється: смітити, зривати і пошкоджувати рослини, розводити багаття, створювати зайвий шум.
Охорону маршруту здійснюють: сторожова охорона
Стисла характеристика екологічної стежки з описом екскурсійного маршруту:
Зупинка 1 «Негній-дерево»
Тис ягідний (негній-дерево) – вічнозелена деревовидна або кущевидна рослина. Тис - дуже древній представник карпатської флори - зростав тут 180 мільйонів років тому. Тис ягідний занесений до Червоної книги України як вразливий вид. Росте він дуже повільно — не квапиться жити, що забезпечує йому довговічність, яка стала легендарною. У західній Фландрії в 1954 році знайдено тис, до якого нібито прив'язував коня сам Цезар.
Зупинка 2 «Сад каменів»
З метою ознайомлення з екологічною культурою інших країн на території дендрологічного парку створено сад каменів. Камінь є центром японської символіки в ландшафтному дизайні та інтер’єрі. Це пов’язано зі ставленням японців до цього матеріалу як до самого досконалого творіння природи. В японській традиції камінь символізує красу і велич природи. Великі камені асоціюються зі скелями, хвиляста поверхня гравію чи піску означає воду. Головна ідея створення саду каменів виражена словами: "Вчіться у природи, використовуйте природний натуральний ландшафт в якості моделі саду".
Зупинка 3 «Хвойна»
На території парку зростають малопоширені види хвойних рослин: сосна чорна, сосна жовта, сосна гірська, модрина європейська, ялина європейська, ялина колюча сиза. Усі ці дерева мають свої унікальні особливості, лікувальні властивості, дивовижну здатність очищати повітря. Модрина — єдине в Україні листопадне хвойне дерево.
Зупинка 4 «Калинове диво»
На зупинці представлено декілька видів калини, найцікавішою з яких є калина зморшкуватолиста - вічнозелена красуня родом з Центрального і Західного Китаю. Вся принадність цього чагарника в тому, що він не скидає листя навіть взимку. Через рельєфну поверхню листки здаються зробленими з вельветової тканини. Висота рослини – 3 – 5 метрів. Вона є найбільш морозостійкою з усіх вічнозелених калин.
Зупинка 5 «Вербиченька»
На зупинці зібрана унікальна колекція з 8 видів верби з різних регіонів України: верба Матсудана, верба пурпурова, верба прутовидна, верба тритичинкова, верба бузулукська, верба конопляна, верба лавролиста, верба козяча. Крім ознайомлення з видовим різноманіттям, лікувальними властивостями верби на зупинці також заготовлюється матеріал для виготовлення виробів на заняттях гуртка лозоплетіння.
Зупинка 6 «Сад ароматів»
Охоплює колекційну ділянку лікарських рослин, де вирощується більше двадцяти видів лікарських рослин, серед яких більша частина – ефіроолійні ароматичні рослини: м’ята перцева та ментольна, шавлія лікарська, шавлія мускатна, меліса лікарська, лаванда колоскова, лофант анісовий, гісоп лікарський, лимонник китайський та інші. Також тут зростають скополія корніолійська та цибуля ведмежа – цінні лікарські рослини, занесена до Червоної книги України.
Зупинка 7 «Цілющі довгожителі»
На зупинці представлені різі види ялівців: ялівець звичайний, ялівець скельний, ялівець горизонтальний, ялівець китайський, ялівець лускатий та їхні сорти. Ялівець росте на Землі вже більше 50 мільйонів років, тому цей чагарник вважається реліктовим рослиною, свідком давніх часів. Рослина відзначається значною тривалістю життя – до 600 років. Хвоя ялівця не має собі рівних за своїм бактерицидним властивостям. Ягоди-шишки, корінь і масла рослини з давніх часів використовували для приготування лікувальних препаратів.
Маршрут розроблений: завідувачем дендрологічного парку «Шепетівський» Філюк О.В.
Схема маршруту екологічної стежки
